притихати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
заглухати — а/ю, а/єш, недок., заглу/хнути, ну, неш; мин. ч. заглу/х, ла, ло і заглу/хнув, нула, нуло; док. 1) Переставати звучати, сприйматися на слух; затихати. || Переставати працювати, припиняти свою дію, зупинятися (про мотор, двигун і т. ін.). 2) перен … Український тлумачний словник
надтихати — а/ю, а/єш, недок., надти/хнути, ну, неш, док., розм. Трохи притихати, вщухати; зменшувати свою силу … Український тлумачний словник
примовкати — а/ю, а/єш, недок., примо/вкнути, ну, неш, док. 1) Переставати говорити, співати, кричати і т. ін. на якийсь час. || Переставати видавати звуки; притихати. || Переставати обговорювати що небудь. || перен. Переставати рухатися від припинення вітру… … Український тлумачний словник
притихання — я, с. Дія за знач. притихати … Український тлумачний словник
притихнути — див. притихати … Український тлумачний словник
прищухати — а/ю, а/єш, недок., прищу/хнути, ну, неш, док., розм. Переставати рухатися, говорити, шуміти; притихати … Український тлумачний словник
замовкати — замовкнути (припиняти розмову, спів тощо; переставати видавати які н. звуки), змовкати, змовкнути, у[в]мовкати, у[в]мовкнути, мовкнути, затихати, затихнути, у[в]тихати, у[в]тихнути, стихати, стихнути, притихати, притихнути, примовкати,… … Словник синонімів української мови
затихати — I = затихнути (про звуки, шум тощо переставати чутися, лунати), стихати, стихнути, у[в]тихати, у[в]тихнути, тихнути, тихішати, тихшати, стишуватися, стишитися, у[в]щухати, у[в]щухнути; заглухати, заглухнути, глухнути, гаснути, згасати, згаснути,… … Словник синонімів української мови
надтихати — дієслово недоконаного виду трохи притихати; вщухати розм … Орфографічний словник української мови
